Пункт №3
Мигія
По плану це була кінцева і єдина точка нашої подорожі
, але…....
Приїхали ми в готель свій ввечері, побачили будівлю вздовж дороги, знову
блятьроздратувались, але вибору в нас не було і ми пішли на поселення.
І тут оппа
а за забором велика зелена територія, на березі Південного Бугу, з великим рестораном, гарним номером, дитячим майданчиком та безкоштовним мотузковим парком.
На вечір в нас в планах було лише…поїсти і поспати.
Виявилось, що це надзвичайно популярний готель і ресто. і мабуть всі місцеві крутелики святкують тут ювілеї та весілля
Сидячи і нудячись на пляжі Геніческа, ми почали вивчати карту і гугЕл
і натрапили на Актовський каньон.
Я вже зустрічала фото і відео цієї краси, але не думала, що потраплю сюди найближчим часом.
Мабуть, це одне з досі відносно диких і величних місць України і річкою з назвою Мертвовод, якою колись древні скіфи відправляли мертвих в свій останній путь. Долина вздовж коньйона теж називається Долиною Диявола, і навколо неї і кожного каменю є безліч легенд.
Дивує повна відсутність інфраструктури навколо, ні магазинів, ні парковок, ні кафе, ні путівників.
Тільки тиша. Пориви шаленого вітру, кілька наметів і абсолютно цукрововатні хмарини.
Але туристи сюди їздять. Бачили два автобуси, які зупиняються біля Арбузинського каньйону, далі на скелі Пуп Землі і далі на Актовський, там туристичний маршрут йде вздовж краю вниз до невеличкого місця для купання місцевих дітлахів та туристів.
Ми, як і всі, почали маршрут з єдино-можливого місця. Там нас зустрів місцевий єгерь, сказав в якому напряму рухатись, записав номера авто і уточнив скільки нас і звідки. Облік туристів почали вести відносно недавно, можливо для того, щоб місцева влада почала фінансувати покращення доріг та інфраструктури.
Фото в мене дуууже багато, тому вибачайте, фільтрую як можу
От сюда ми йшли купатись, точніше не ми, а Макс, но по факту і ми не втримались
І на цьому місці я дякую
Ива за ідею з рушником з Алі)) Це було і покривало і рушник
А сюди нас завели місцеві діти, яких ми просто запитали чи часто вони тут купаються і вони захотили показати, де купатись круче)) в мене три рази зупинялось сердце від їх купання
, бо вони як павуки вилазили по скелі вгору і стрибали в річку, де не так і багато місця і навколо величезні валуни
на годинику пробило 14, ми були вже втомлені і голодні. В принципі ми все обійшли, побачили і вирішили поїхати додому
А ще хотілось пити
побачивши в селі малеееесеньку вивіску мед, морозиво ми вирішили зайти попросити води, точніше не ми, а Артур, бо я скоріш би вмерла від спраги
і тада-ам
Це була наша оаза
Виявилось, що за хвірткою тьотя Зіна і дядя Ваня, зробили замість города ділянку для наметів, поставили дві бесідки, зробили фонтан, літній душ та туалет, ми реально офігєлі
від такої підприємницької жилки і спитали чи в них немає що їсти)))
Там нас і покормили звичайним супом і домашніми пельменями
і це за троїх коштувало 175 грн
йоу, після Геніческа то!
А на десерт дали смачнючий кисленький ягідний компот
Над хатою розміщено величезне гніздо лелек, з трьома дітлахами , які періодично тренували свої молоді непристосовані до польотів крила
ситі і довольні, набравши криничної холодної води ми пішли до авто , щоб вернтутись в Мигію та погуляти вздовж Бугу